історія фізичної культури це

Історія фізичної культури — це наука, що вивчає виникнення і розвиток засобів, форм, методів, теорії і систем фізичного виховання на різних етапах існування суспільства. На основі об'єктивно діючих закономірностей розвитку людського суспільства, досліджується еволюція фізичної культури с давніх часів до наших днів. навчання практичних навичок роботи з історичною та науковою літературою, критичного осмислення документів та першоджерел; • вироблення умінь застосовувати набуті знання у професійній діяльності, для орієнтації в сучасних тенденціях розвитку фізичної культури та спорту, оцінки спортивних явищ і подій.

Історія фізичної культури є однією із профілюючих дисциплін навчальних планів вищих закладів освіти 1-4 рівнів акредитації, які готують фахівців за напрямом "Фізичне виховання і спорт". Метою вивчення історії фізичної культури у вищій школі є: > формування системи знань щодо виникнення й розвитку засобів, форм, методів, ідей та теорій фізичного виховання та спорту. > розвиток професійної самосвідомості майбутніх фахівців. > виховання морально-етичних та ідейно-патріотичних переконань фахівця, причетності до світової історичної спадщини та традицій в галузі фізичної культури.

Історія фізичної культури і спорту – цікава і захоплююча наука. За час свого існування вона накопичила величезну кількість матеріалів, що наочно показують поступальний розвиток фізичної культури і спорту від нижчих форм до сучасного стану. Історія простежує еволюцію виникнення і розвитку фізичної культури і спорту з найдавніших часів і до наших днів. Вона знайомить читача з походженням і поширенням у світі засобів, форм, методів, ідей, теорій і систем фізичного виховання і спорту, що існували в різні періоди людського суспільства. Історія розглядає фізичну культуру і спорт як органічну частину.

Історія фізичної культури як частина історичної науки підпорядковується загальним історичним принципам. Саме тому періодизація історії фізичної культури відповідає загальноприйнятій в історичній науці та включає чотири періоди: 1. Фізична культура стародавнього світу (часу) – від появи людини до V ст. н.е. 2. Фізична культура епохи середніх віків – з V ст. по ХVІІ-ХVІІІ ст. 3. Фізична культури нового часу – ХVІІІ-ХІХ ст. 4. Фізична культура новітнього часу – з початку ХХ ст. до сьогодні. Якщо звернути увагу на тривалість історичних періодів, то можна зауважити їх нерівномірність у часі: чим бл.

Фізична культура - частина загальної культури суспільства, одна з сфер соціальної діяльності, спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних здібностей людини і використання їх відповідно до потреб суспільної практики. Основні показники стану фізичної культури в суспільстві: рівень здоров'я і фізичного розвитку людей, ступінь використання Фізичної культури у сфері виховання та освіти, у виробництві, побуті, структурі вільного часу; характер системи фізичного виховання, розвиток масового спорту, вищі спортивні досягнення та ін.

“Історія фізичної культури” як навчальна і наукова дисципліна. - Структура курсу, його зв’язок з іншими предметами. - Основні терміни і поняття дисципліни та еволюція їх розвитку. - Періодизація та джерела вивчення історії фізичної культури. 2. Витоки фізичної культури. Фізична культура в первісному суспільстві. - Передумови виникнення і розвитку фізичних вправ та ігор у первісному суспільстві. - Теорії походження фізичної культури. 3. Фізична культура стародавнього світу. - Особливості, провідні форми та суспільне значення фізичної культури стародавнього світу. - Значення фізичного виховання .

Історія фізичної культури (ІФК) являє собою специфічну галузь історичних і педагогічних знань. Вона є важливим розділом науки про фізичну культуру. Предмет її вивчення - загальні закономірності виникнення, становлення і розвитку фізичної культури і спорту на різних етапах розвитку суспільства. Предмет ІФК - вивчення засобів, форм і методів, ідей, теорій і систем фізичної культури. Завданням ІФК є виявлення і розкриття закономірностей розвитку фізичної культури протягом всієї історії людства. В основу періодизації ІФК покладено вчення про закономірності розвитку суспільства

Федоренко Анатолій Станіславович. Теорії виникнення фізичної культури. Визначити які теорії Виникнення фізичної культури були'. Питання про виникнення і розвиток фізичної культури на першому етапі людства – один з основних в історії фізичної культури. 1)В кінці XIX – початку XX в. німецький філософ Шиллер висунув теорію гри. Прихильниками його теорії були філософи Бюхер і Гросс (Німеччина), Спенсер (Англія), Летурно (Франція). Згідно цієї теорії, людина розвивалася фізично і розумово завдяки праці.

контроль з дисципліни «Історія фізичної культури» проводиться відповідно до навчального. плану у вигляді іспиту в 1 триместрі, в терміни, встановлені графіком навчального процесу. та в обсязі навчального матеріалу. В 2009 році захищено дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 – Історія України. Тема дисертації: «Фізичне виховання і спорт у середніх навчальних закладах Півдня України: 1864-1917 рр. (на матеріалах Херсонської губернії). Сфера наукових інтересів – історія фізичної культури та спорту, релігієзнавство.

План 1.Фізична культура в родовому суспільстві. 2. Фізична культура в рабовласницькому суспільстві 3. Фізична культура в Стародавній Греції. 4. Старогрецькі Олімпійські ігри. У міру розвитку первісного суспільства виникає родова община. Це нова форма суспільної організації первісних людей. Розвиток продуктивних сил і розширення трудового досвіду привів до ускладнення виховання взагалі і фізичного виховання зокрема.. Інші методичні матеріали на урок Фізична культура скачати.

Фізична культура - частина культури, яка являє собою сукупність цінностей, норм і знань, створюваних і використовуваних суспільством з метою фізичного та інтелектуального розвитку здібностей людини, вдосконалення його рухової активності та формування здорового способу життя, соціальної адаптації шляхом фізичного виховання, фізичної підготовки та фізичного розвитку (у відповідності з Федеральним законом Російської Федерації від 4 грудня 2007 р. N 329-ФЗ "Про фізичну культуру і спорт. 1. Історія явища. Поняття "фізична культура" з'явилося в кінці XIX століття в Англії в період бурхливого становлення сучасного спорту, але не знайшло широкого вжитку на Заході і з часом практично зникло з ужитку.

Фізична культура є складовою частиною загальної культури людства. Вона спрямована на зміцнення здоров’я людини, розвиток її фізичних здібностей. Спорт - складова частина фізичної культури, засіб і метод фізичного виховання, система організації та проведення масових спортивних змагань. 2.1. Соціально-економічні фактори в розвитку фізичної культури і спорту. Розвитку фізкультури і спорту в другій половині XX ст. сприяло збільшення вільного часу в основної маси населення розвинутих в економічному відношенні країн завдяки запровадженню п’ятиденного робочого тижня, збільшенню тривалості відпусток, широкому використанню побутової техніки, пропаганді здорового способу життя.

Історія фізичної культури / Гуменюк Сергій Васильович. Інформація про викладача: tnpu.edu.ua/faculty/fizvych/gumenyuk-serg-y-vasilovich.php?sphrase_id=213. Посилання на викладача як науковця . Курс для студентів 2 курсу факультету фізичного виховання. Мета вивчення курсу "Іторія фізичної культури" – це: формування у студентів системи знань про світовий історико-педагогічний процес та місце української фізичної культури в ньому; виховання морально-етичних та ідейно-патріотичних переконань, причетності до світової історичної спадщини та традицій в галузі фізичної культури

Дисципліна: Історія фізичної культури. Анотація навчальної дисципліни. «Історія фізичної культури». освітньо-професійної програми «Фізична терапія, ерготерапія». освітнього ступеня «бакалавр». Тема 2.4. Витоки фізичної культури в Україні. Фізична культура в Україні у ХІХ-ХХ ст. Основні результати навчання і компетентності згідно з вимогами освітньо-професійної програми: № з/п.

Адже протягом всієї історії людства фізична культура посідала провідне місце у його побуті, була органічною частиною національної культури. Як підкреслював відомий вчений В. Елашвілі, «…немає у світі народу, в якого б не було б своїх видів фізичних вправ і рухливих ігор, що складають один із елементів фізичного виховання…». Підтвердження цьому є наявність у світі великої кількості народних фізичних вправ та рухливих ігор, частина з яких не тільки побутує у цього народу, але й адаптувалась і розвивається на світовій арені практики фізичного виховання. Витоки і традиції народного фізичного вихов.