мови класифікують за

Типологічна класифікація мов — класифікація мов світу на основі виявлення подібностей і відмінностей, що притаманні мовній будові як найважливіші властивості мови, але які не залежать від генетичної спорідненості мов. Типологічні класифікації мови: Морфологічна. Синтаксична. Багато лінгвістів під типологічною класифікацією мов розуміють власне морфологічну.

Соціолінгвістична класифікація мов — класифікація мов за оцінкою їхніх етнічних носіїв та іншомовних етносів. Цінність мови в суспільстві визначається її поширеністю, практичним значенням, зокрема обсягом і важливістю одержуваної завдяки їй інформації. При потенційній рівності всіх народів і мов у кожний історичний момент через нерівномірність розвитку людства, окремих народів їхні мови можуть займати різне місце на шкалі соціолінгвістичної оцінки.

За визначенням В. А. Виноградова, класифікація мов - це "розподіл мов світу за певними таксономическим (тобто класифікаційними. - В. Н.) рубриками відповідно до принципів, що випливають із загальної мети дослідження, і на основі певних ознак" . За припущенням вчених, територія первісного (або щодо раннього) поширення індоєвропейських мов перебувала "в смузі від Центр. Європи та Пн. Балкан до Причорномор'я (южнорус.

Мови світу розрізняють за структурою, кількістю їх носіїв, наявністю писемності, ступенем їх вивчення, суспільними функціями. Через таке різноманіття виникла потреба класифікувати мови світу., Серед найвідоміших типологій є генеалогічна та типологічна, яка в свою чергу поділяється на морфологічну, фонологічну та синтаксичну.

класифікація мов за типом, що характеризує осн. властивості структури мови. У Т. к. м. тип є особливим методол. засобом, завдяки якому можна відтворити теор. модель реально існуючої мови. Вона висуває поняття мовного типу як системної сукупності певних структур. ознак мови. За концепцією Г. Климова, є щонайменше 4 мовні типи: класний, активний, ергативний і номінативний.

Типологічна класифікація мов. Поняття типологічної класифікації мов. Отже, якщо генеалогічна класифікація об'єднує мови за їх походженням, то типологічна класифікація поділяє мови за ознаками їх структури безвідносно до їх походження Й розташування в просторі.

мов. За охопленням людей мови поділяються на: · мови вузького використання (племінні мови та мови малих народностей); · мови широкого використання (мова не тільки засіб спілкування, але й засіб фіксації даних науки, мистецтва). Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление. Генерация страницы за: 0.004 сек.

Фонемний тип мов. До нього належать більшість мов світу. У мові фонемного типу фонема і морфема не збігаються, морфема поділяється на фонеми, а фонеми формують морфему. Мови цього типу у деяких лінгвістичних працях класифікують за розрізненням (латинська) та нерозрізненням (українська) довгих і коротких голосних, за типом наголосу (динамічний, тонічний, кількісний), його рухомістю чи сталістю. У фонемному типі відокремлюють: Консонантний тип мов.

Радянський лінгвіст Б. А. Успенський класифікує мовні елементи і їх групи по впорядкованих критеріях, услід за цим — мови по наявності / відсутності в них тих . Коісанскіе мови: готтентотскій, бушменську та ін Деякі з перерахованих сімей іноді зводять у великі єдності, імовірно пов'язані c більш віддаленою спорідненістю, наприклад III, IV та V - у «кавказьку сім'ю», VIII, IX і Х - в «алтайську сім'ю» і навіть I, II, III, VI , VII, VIII, IX і Х - в «ностратичну макросім'ї».

Класифікація мов програмування. Мови класифікують за такими критеріями: Рівень абстракції. Мови програмування високого рівня оперують сутностями ближчими людині, такими як об'єкти, змінні, функції.

За гетерогенної класифікації частин мови як найперспективнішої щодо охоплення об’єктивних мовних показників треба зважати на ієрархію критеріїв, їхню підпорядкованість одному визначальному критерію. Таким виступає, звичайно, семантичний критерій, що вказує на глибинні семантичні чинники, на яких формуються синтаксичні й морфологічні ознаки слів.

(1) За строю мови: - Номінативні, т. Е. Мови, в яких весь лад пропозиції спрямований на максимальне розрізнення суб'єкта дії і його об'єкта (індоєвропейські, тюркські, монгольські мови). - Ергатівная, т. Е. Мови, в яких лад пропозиції орієнтований на максимальне розрізнення більш активних дій і дій менш активних (іберо-кавказькі, папуаські мови). Радянський лінгвіст Б. А. Успенський класифікує мовні елементи і їх групи по.

Під ізолюючими мовами прийнято розуміти мови, що не мають афіксів. Їх граматичні значення (час, число, відмінок і інші) виражаються або за допомогою примикання одних слів до інших, або за допомогою службових слів. Слово і корінь в таких мовах є рівнозначними. Лінгвістика - наука об'ємна, що охоплює не просто окремі мови або окремі мовні сім'ї, але всі мови світу, вивчаючи, класифікуючи, порівнюючи і знаходячи закономірності.

Тема 1. МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ. УКРАЇНСЬКА МОВА В КОЛІ ІНШИХ МОВ СВІТУ. ПОНЯТТЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ПланМова як суспільне явище. Функції мови.Місце української мови серед мов світу.Літературна мова.

Мова в житті людини. Функції мови. Українська мова серед інших мов. Сучасна українська літературна мова. Основні стилі сучасної української літературної мови. Територіальні діалекти української мови. Що дадуть нам знання української літературної мови.

Тема работы: Типологічна класифікація мов світу по предмету Иностранный язык. Размер: 30.57 КБ. Содержит 20220 знаков, 0 таблиц и 0 изображений.Реферат .на тему Типологічна класифікація мов світу .План .Вступ .Типи мов .Кореневі мови .Аглютинативні мови .Флективні мови .Інкорпоруючі мови .Недоліки.

У сучасній дидактиці уроки класифікують за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, за основними етапами навчального процесу, за способами організації навчальної діяльності учнів, за формами навчання (моделями) (В.О.Онищук, М.І.Махмутов, С.В.Іванов, І.М.Чередов, О.І.Пометун та ін.). Залежно від мети класифікує уроки мови О.В.Текучов: урок повідомлення нових знань; урок закріплення вивченого; урок перевірки (контролю) знань і навичок.

Сучасні слов'янські народи та їхня етнічна спорідненість. Етнічна близькість слов'ян. Класифікація слов'янських мов. Походження і розвиток мови. Мови класифікують за генеалогічними зв'язками, типом організації і суспільним статусом, поширеністю.

Лексику української літературної мови класифікують за різними ознаками: сферами вживання, активністю і пасивністю, походженням, стилістичними особливостями тощо. З погляду вживання слова поділяють на загальновживані і спеціальні. Загальновживані використовуються постійно всіма носіями мови в різних сферах життя і діяльності, а спеціальні – окремими групами людей у різних галузях науки, культури, мистецтва тощо.

Сучасні мовознавці класифікують частини мови в окремі групи, послуговуючись відповідними ознаками форми та значення того чи іншого слова. Проте в ході визначення частиномовної належності окремих груп слів виникають суттєві труднощі. Однак визначення частин мови лише за одним критерієм не завжди є доцільним. У більшості випадків при цьому необхідно застосовувати кілька критеріїв.

Лексику української літературної мови класифікують за різними ознаками: сферами вживання, активністю і пасивністю, походженням, стилістичними особливостями тощо. З погляду вживання слова поділяють на загальновживані і спеціальні. Загальновживані використовуються постійно всіма носіями мови в різних сферах життя і діяльності, а спеціальні – окремими групами людей у різних галузях науки, культури, мистецтва тощо.

В українській мові приголосні характеризують і класифікують за такими ознаками: 1) за участю голосу і шуму в їх творенні: сонорні (Ми ВиНиЛи РіЙ) та шумні; шумні в свою чергу поділяються на глухі (ХоЧ ФоКуС – Це ШеПіТ») та дзвінкі ([б], [д], [д'], [ґ ], [ж], [з], [з'], [г], [дж], [дз], [дз']. 2) за місцем творення: губні ([б], [п], [в], [м], [ф]), язикові (всі, окрім губних та глоткової) та глоткова [г]); 3) за наявністю або відсутністю пом’якшення: тверді та м’які.